ДЖЕ́РҐАТИ, ҐАЮ, ЄШ,

Дже́рґати, ґаю, єш, гл. Болтать, поговаривать. Почали вже люде джерґати, що то він сам підпалив хату. Волч. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 375.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ДЖЕРҐОТА́ТИ, ҐОЧУ́, ЧЕШ, ДЖЕРҐОТІТИ, ҐОЧУ́, ТИ́Ш, →← ДЖЕ́РҐА, ҐИ,

T: 134